Василь Мотузка
Лина Костенко? Бу-га-га...
Поэтический сборник Лины Костенко "Проміння землі".
Знову чую російську мовуу,
Мову рідкісної краси...
Прошуміли вікнами знову
непроглядні брянські ліси.
Обступила темні ялини
полохливих берез юрба.
Їх далеко десь мла поглине,
голуба, голуба, голуба...
Опустити скло непротерте,
все, що бачиш, душею обнять,
і задуматись, і завмерти,
і до самої ночі стоять...
На моє непокрите волосся
окадає легка курява.
Крізь важку вечорову просинь
проступає вогнями Москва.
***
Найрідніше моє Підмосков"я,
я сходила твої гаї.
Там спіткала свою любов я,
не таїла від тебе її.
Ти до мене привітно торкалось
молодими руками ялин.
Ти за щастя моє боялось,
хоч не знало ніяких причин.
Ти дивилось на мене тривожно
голубими очима озер...
Ну, то як же у світі можна
відірватись від тебе тепер?
Поїзд виїхав з Підмосков"я -
серцем я відчуваю межу.
Нерозривне з моєю любов"ю,
я тебе бережу, бережу...
Зберігай же і ти ознаки -
на березах зарубки слід -
щоб було мені де поплакать,
як вернусь через кілька літ.
Давно так не смеялся.
Она же теперь эта..... типа прозрела.
Считает русский язык частью чужой имперской экспансии и последовательно утверждает приоритет украинского слова, заявляя: "Нации умирают не от инфаркта, сначала им отбирает язык".